Центральна районна аптека № 43

Ми знаходимось

м. Н.-Сіверський
вул. Князя Ігоря, 16

Про аптеку

Документи Новгород-Сіверського краєзнавчого музею свідчать, що розвиток аптечної справи в цих краях починається з 1796 року, коли в місті було відкрито першу приватну аптеку.

До 1796 року виготовлення ліків (настоїв, відварів, порошків, мазей тощо) займалися лікарі, які водночас були і аптекарями.

Одним із важливих поступів до відкриття аптеки у Новгород-Сіверському послужило заснування при монастирі, неподалік міста, божевільні на 24 особи - першого в Україні урядового медичного закладу для психічнохворих.

У 1800 році земська управа видала розпорядження відкрити державну аптеку у місті, яке в тому ж році і було виконано. У центрі міста у двохповерховому будинку було засновано аптеку, яка розташовувалася на другому поверсі, на першому ж були складські приміщення. В той час в аптеці працював керуючий німець (прізвище невідоме) та його помічник.

Кожен, хто хотів оволодіти спеціальністю фармацевта, повинен був після закінчення шести класів гімназії працювати три роки помічником аптекаря. Після цього помічник складав екзамен на асистента і міг вступити в університет. Після 5-ти років навчання, студент отримував ступінь магістра фармації і титул провізора.

Але, щоб стати керуючим аптекою цього було замало, необхідно було відпрацювати після університету 5 років і мати стаж практичної роботи.

Асигнуванням коштів на аптечні потреби і медикаменти відала земська управа. Відомо, що у 1891 році у місті працювала одна аптека, інша - в повіті, на потреби якої було асигновано 2810 рублів сріблом. По свідоцтву лікаря Бучківської дільниці в 1893 році асигновано на медикаменти 400 рублів сріблом, але перевитратили 234 рублі, тому земська управа у наступному році виділила 700 рублів на придбання ліків.

В 1893 році лікарі Н.-Сіверського повіту звернулися до земської управи із клопотанням про забезпечення фельдшерів аптечками, які необхідно укомплектовувати медикаментами для надання невідкладної допомоги. В свою чергу, земська управа зобовязала міську аптеку укомплектувати аптечки необхідними ліками.

Збереглися відомості, що з 1901 року керуючим аптекою був німець Ольденборгер. До лютого 1905 року працюючі в аптеці учні, помічники, фармацевти (за винятком керуючого) не мали права сідати під час роботи. Робочий день тривав з 8-ї ранку до 10-ї години вечора і помічники повинні були чергувати кожну ніч в аптеці і спати в залі серед ліків і зілля. Але в 1905 році після страйку фармацевтів у Києві, Львові та інших великих містах було прийнято постанову про введення подвійної зміни з 8-годинним робочим днем.

У 1908 році Новгород-Сіверська земська управа постановила оплатити вартість ліків з губернської земської аптеки земським аптекам Н.-Сіверського повіту по заготівельним цінам і доручила оплатити вартість відпущених ліків на вимогу. До 10.12.1909 року відпускали ліки по рецептах з аптеки безкоштовно.

Постановою від 03.12.1914 року повітового земського збору асигновано для Новгород-Сіверської земської лікарні на придбання ліків та перев’язувальних засобів 1100 рублів сріблом, на придбання аптечних вагів – 1915 рублів.

Відомо, що приміщення аптеки було розташоване в центрі міста і мало два поверхи. На другому поверсі був кабінет аптекаря, лабораторія, де виготовляли ліки, і торговий зал, в якому біля стіни стояли дубові шафи зі скляними дверцятами, за якими стояли ступки та білі штанглази з етикетками.

До війни помічником аптекаря працював Лев Григорович Карасік, який здобув вищу освіту і в подальшому завідував аптекоуправлінням.

Після революції і до війни 1941 року керуючим аптекарем був німець Лівшиць.

У 1942 році під час бомбардування, приміщення аптеки було зруйноване, тому вона розташувалась в невеличкому будинку в напівпідвальному приміщенні по вул. К.Маркса, 19. Керував аптекою безрукий інвалід, який не мав спеціальної освіти. 

З початку 1944 року аптека працювала під керівництвом Гапоненко, а з 27.11.1944 року управляючою аптеки призначена Амигуд С.З.

З 10.08.1948 року у місті працює аптекарський магазин (управляюча Білоусова С.Д.).

У 1949 році керуючим аптекою був призначений Клименко Г.П., який відремонтував приміщення по вул. Леніна, 16, загальною площею 363 кв.м. (раніше була їдальня). Пліч-о-пліч з ним працювала його дружина Клименко М.К. 

Під час війни Клименко Г.П. завідував аптекою при військовій частині і закінчив 8-місячні курси по підготовці фармацевтичних кадрів при Харківському фармацевтичному інституті ( маючи вищу хіміко-технологічну освіту). Він керував роботою аптеки до 1951 року, а потім керуючою аптеки була призначена провізор Дудко Мотрона Яківна. В той час штат аптеки налічував 9 осіб – 2 провізора з фармацевтичною освітою, 2 обліковця, 2 санітара, 1 бухгалтер, 1 кочегар.

Аптека площею 363 кв.м. мала великий торгівельний зал, асистентську, в кутку сидів бухгалтер. Також там був великий підвал, сарай і пічне опалення. В торговому залі рецептар-контролер слідкував за фармацевтичним порядком, відповідав за облік медикаментів групи А і слідкував за правильним оформленням і таксируванням рецептів. В штаті аптеки був також контролер-аналітик. Крило будинку займала під житло керуюча аптекою. 

В 1950-1951 році в аптеці були встановлені нові меблі, дубові шафи, вертушка, ступки (деякі речі збереглися і до нашого часу).

До аптечного складу в м. Чернігів за поповненням ліків добиралися на конях впродовж тижня, основні ліки – настої, відвари, порошки, мазі та рідини виготовлялися в аптечних умовах. 

При лікарні функціонувала аптека, яка займалася виготовленням стерильних ліків і не обслуговувала населення.

В післявоєнні роки в місті працював аптечний кіоск (реалізовувалися готові лікарські форми), який розташовувався на базарній площі з іншими кіосками і магазинами.

В 1951 році Клименко Г.П. перейшов працювати в медичне училище викладачем.

У 1961 році в аптеку прийшла працювати Шевель Раїса Іванівна. Починала вона з посади провізора, з 1962 року виконувала обовязки заступника керуючого аптеки, в 1963 році її було призначено керуючою аптекою №43. В той час прийшло розпорядження розвивати аптечну мережу району.

Під керівництвом Раїси Іванівни було відкрито аптеки № 192 в с. Печенюги (1974 рік), № 142 с. Мамекино (1976 рік), переведені в нові приміщення аптека № 86 с. Грем’яч, № 161 с. Орлівка (1965 р.) , № 115 с. Фаївка, добудовано аптеку № 169 в с. Буда-Вороб’ївка.

Для відкриття аптеки № 169 в с. Буда –Вороб’ївка у 03.08.1966 році було призначено, після закінчення Запорізького фармацевтичного інституту, молодого фахівця Войтенко Л.М., а з 07.01.1967 року цю посаду займав Янко Юрій Андрійович, який і організував з 01.02.1967 року відкриття цієї аптеки.

В умовах аптеки готували відвари, настої, мазі, у великій кількості готували супозиторії, вагинальні кульки та інше.

Згідно наказу МОЗ УРСР від 17.09.1964 р. №420 і наказом аптекоуправління від 03.03.1965 р. № 58, аптека № 43 реорганізується в центральну району аптеку № 43, у ведення якої передаються 4 аптеки.

На підставі розпорядження Чернігівського ОЗО від 30.11.1971 року №6/425 ліквідована лікарняна аптека, а лікувальні заклади, що обслуговувалися цією аптекою передані на медикаментозне забезпечення центральній районній аптеці.

Відомо, що аптека працювала цілодобово: вночі чергували асистент і санітарка.

В 1975 році після закінчення інституту, до аптеки прийшов працювати Авдієнко Сергій Васильович, який був призначений заступником завідувача, а з 1985 року – завідуючим аптекою.

В 1996 році було проведено перебудову аптечного приміщення: в лівому крилі розташували бухгалтерію, стерильний блок, мийку; в правому крилі – торговий зал, матеріальні приміщення, асистентську, кабінет завідувача і підсобні приміщення.