Відповідь на запитання до публікації «Дистанційна торгівля лікарськими засобами: очікування та перспективи»

«Дистанційна торгівля лікарськими засобами: очікування та перспективи»
До редакції «Щотижневика АПТЕКА» надійшов коментар щодо публікації про електронну роздрібну торгівлю, який можна умовно розділити на два питання: 1) чи належить до роздрібної електронної торгівлі лікарськими засобами факт оприлюднення на вебсайті суб’єкта аптечної діяльності інформації про асортимент фармацевтичної продукції, її кількість, якість (наявності сертифіката якості), її виробника тощо? та 2) чи вважається електронною роздрібною торгівлею лікарськими засобами формування асортименту лікарських засобів та наступне їх замовлення без укладення правочину?

Для відповіді на ці запитання необхідно звернутися до Законів України «Про лікарські засоби», «Про електронну комерцію», «Про захист прав споживачів», а також постанов Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. № 929 зі змінами та доповненнями «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)», від 15.06.2006 р. № 833 зі змінами та доповненнями «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» тощо.

Зазначенні питання взаємопов’язані, проте їх виконання забезпечується різними нормативно-правовими актами.

Так, спочатку розглянемо законодавче забезпечення права споживачів на отримання інформації про асортимент фармацевтичної продукції, її кількість, якість (наявність сертифіката якості) її виробника і одночасно про обов’язок суб’єкта господарювання надавати таку інформацію.

Це питання перш за все регламентується Законом України «Про захист прав споживачів».

По-перше, ст. 15 цього закону встановлює, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація має бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію може бути розміщена в місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до його відома за допомогою засобів дистанційного зв’язку.

Далі, ст. 17 цього ж закону встановлює, що споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне здійснення безготівкових розрахунків з урахуванням режиму роботи та обов’язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України. А продавець (виконавець) зобов’язаний надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства.

Крім того, ст. 1 цього закону оперує таким поняттям, як «електронне повідомлення» — інформація, надана споживачу через телекомунікаційні мережі, яка може бути в будь-який спосіб відтворена або збережена споживачем в електронному вигляді.

По-друге, відповідно до Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою КМУ від 15.06.2006 р. № 833, (п. 21) суб’єкт господарювання зобов’язаний надавати споживачеві (покупцеві) в доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.

Це означає, що оприлюднення на вебсайті суб’єкта аптечної діяльності інформації про асортимент фармацевтичної продукції, її кількість, про якість (наявність сертифіката якості), її виробника тощо є не правом, а обов’язком суб’єкта аптечної діяльності.

Що стосується другого питання, то необхідно керуватися, по-перше, Законом України «Про лікарські засоби», зокрема, ст. 19 якого встановлює, що суб’єкт господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, може здійснювати роздрібну торгівлю ліками з використанням інформаційно-комунікаційних систем дистанційним способом (електронна роздрібна торгівля лікарськими засобами), а також здійснювати доставку лікарських засобів кінцевому споживачу.

Цікаво, що в цьому дозволі одночасно міститься ряд істотних умов, згідно з якими звичайна діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами належить саме до електронної роздрібної торгівлі ними, а саме: це здійснення доставки товару кінцевому споживачу (не має значення, самостійно або за договором з іншим суб’єктом господарювання).

Відсутність цієї істотної умови свідчить, що факт електронної роздрібної торгівлі не відбувається.

Крім того, Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (далі — Ліцензійні умови), що затверджені постановою КМУ від 30.11.2016 р. № 929 встановлюють (абзац 14 п. 3), що електронна роздрібна торгівля лікарськими засобами — роздрібна торгівля лікарськими засобами з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем дистанційним способом, яка включає прийом, комплектування, зберігання, доставку замовлень на лікарські засоби та відпуск лікарських засобів кінцевим споживачам.

Як ми бачимо, зазначена норма містить виключний перелік обов’язків, тобто істотних умов, що свідчать про факт електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами, а саме:

  • прийом;
  • комплектування;
  • зберігання;
  • доставка замовлень на лікарські засоби;
  • та відпуск лікарських засобів кінцевим споживачам.

Тобто, відсутність факту доставки замовлень на лікарські засоби та їх відпуск кінцевим споживачам свідчить про відсутність самої електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Далі, ці самі Ліцензійні умови, відповідно до п. 27 зобов’язують суб’єкта господарювання діяти за наступними правилами: «Ліцензіати, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, можуть здійснювати електронну роздрібну торгівлю лікарськими засобами з дотриманням вимог цих Ліцензійних умов та Закону України «Про електронну комерцію», а також організовувати і здійснювати самостійно доставку лікарських засобів кінцевому споживачу та/або із залученням на договірних засадах операторів поштового зв’язку з дотриманням умов зберігання лікарських засобів, визначених виробником під час їх транспортування».

Основним є обов’язок суб’єкта: «… здійснювати самостійно доставку лікарських засобів кінцевому споживачу та/або із залученням на договірних засадах операторів поштового зв’язку з дотриманням умов зберігання лікарських засобів, визначених виробником під час їх транспортування».

Далі, саме Закон України «Про електронну комерцію» встановлює (ч. 1 ст. 1): «Цей Закон регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів».

А в такому випадку електронний правочин не відбувся, про що може йти мова?

У опонентів цієї точки зору може виникнути заперечення, що пов’язане з фактом зберігання товару для споживача. Так, це також є обов’язком суб’єкта аптечної діяльності.

Про це свідчить вимога, викладена в Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, зокрема в п. 24: вибрані споживачем непродовольчі товари за домовленістю з адміністрацією торговельного об’єкта можуть зберігатися в торговельному залі із зазначенням на виписаному товарному чеку часу оплати. Якщо споживач не вніс плату у визначений час, товар надходить у продаж.

Таким чином, факт формування асортименту лікарських засобів без укладення правочину та доставки цих лікарських засобів споживачеві не може вважатися електронною роздрібною торгівлею ліками.

Віталій Пашков, доктор юридичних наук, професор, адвокат

За матеріалами https://www.apteka.ua/article/619727

Рубрики: