Модераторами заходу виступили Ігор Крячок, директор компанії «МОРІОН», Володимир Ігнатов, голова представництва компанії «Іпсен Фарма» в Україні, Білорусі та Молдові, виконавчий директор «AIPM Ukraine», та Сергій Орлик, експерт фармацевтичного ринку.

УТОЧНЮЄМО МАРШРУТ

Світовий банк у 2020 р. прогнозує зростання світової економіки на 3,3%. Розвинені економіки можуть продемонструвати приріст на 1,6%, зокрема, в США очікують +2%, в Єврозоні +1,3%. Приріст ВВП країн з ринком, що формується, а також країн, що розвиваються (EMDE), оцінюється на рівні 4,4%. Зростання економіки Китайської Народної Республіки цього року може становити 6%, Індії — 5,8% (для порівняння, за підсумками 2019 р., цей показник становив 6,1 та 4,8% відповідно). Міністерство економіки, торгівлі та сільського господарства України прогнозує прискорення зростання ВВП України до 3,7% на тлі реформ та зростання внутрішнього попиту. Леонід Гуляницький, доктор технічних наук, професор, Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, традиційно навів ключові макропоказники, також озвучив прогнози розвитку українського фармринку на 2020 р.

Слід зазначити, що за підсумками минулого року український ринок лікарських засобів у грошовому вираженні продовжує показувати Double Digit Growth, випереджаючи глобальний тренд, а також сусідні країни. При чисельності населення 37,3 млн осіб роздрібне споживання на душу населення становить 90 дол. США. Очікується, що у 2020 р. український фармринок може знову повернутися до сегменту Pharmerging Markets — дуже привабливого для міжнародних інвесторів, підкреслив Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research».

Костянтин Магалецький, партнер «Horizon Capital», зазначив, що на фоні економічного зростання поліпшуються інвестиційна приваб­ливість та місце України у світових рейтингах. Так, у міжнародному рейтингу простоти ведення підприємницької діяльності Doing Business Україна стрибнула на 64-те місце (серед 190 країн). А за Global Innovation Index — на 47-ме місце. За даними опитування Американської торговельної палати України, настрій бізнесу обережно оптимістичний: 88% компаній — членів палати відзначають зростання доходів своїх компаній, а 65% — збільшують інвестиції в Україну.

Участь у дискусії з приводу бізнес-очікувань на 2020 р., інвестиційної привабливості, а також викликів для гравців фармринку взяли Кшиштоф Седлецкі, партнер компанії «ABSC», Євгеній Заїка, генеральний директор в Україні і СНД компанії «Аcino», Віталій Гордієнко, голова представництва «AbbVie Biopharmaceuticals» в Україні, Дмитро Судак, керівник безрецептурного підрозділу «Тева Україна», та Георгій Вікторов, голова представництва компанії «Abbott Laboratories» в Україні.

ІНВЕСТИЦІЙНІ ВЕКТОРИ УКРАЇНСЬКОЇ ФАРМИ

Який він — привабливий об’єкт для інвестицій? На що інвестори звертають увагу перш за все? Експертною думкою з висоти власного досвіду поділилися Денис Голубчиков, директор ТОВ «ФЗ «Біофарма», та Борис Лабенський, директор компанії «Стада Україна».

На фоні стрімкого зростання частки дієтичних добавок на фармринку України цей сегмент є досить привабливим для інвестування. Бачення нових можливостей у сфері контрактного виробництва цих продуктів представив Павло Лукашевич, генеральний директор компанії «Астрафарм».

Кожна індустрія заслуговує на той ринок, який вона має, — вважає Юлія Сидорова, голова представництва компанії «Алвоген Мальта Оперейшенс (РОУ) Лімітед» в Україні. Спікер розглянула деякі сегменти ринку з точки зору курйозів і парадоксів.

В інвест-дискусії участь взяли Ігор Лукашенко, голова ГС «Асоціація відповідальних виробників дієтичних добавок», Антон Авринський, директор проєкту Liki24.com, Михайло Віріч, директор департаменту CRM&BI компанії «Proxima Research».

РЕГУЛЯТОРНІ ЗМІНИ 2020

Як відомо, з 1 квітня 2020 р. фінансування місцевих бюджетів за рахунок медичної субвенції припиняється і, як очікується, в повному обсязі запрацює Програма медичних гарантій (перелік та обсяг медичних послуг та ліків, які гарантуються населенню та оплачуються з державного бюджету на основі єдиних національних тарифів).

На фінансування урядової програми реімбурсації «Доступні ліки» у 2020 р. виділено 2,1 млрд грн, що вдвічі більше, ніж у 2019 р. Ще 1,2 млрд грн виділено на лікування інсулінозалежного та нецукрового діабету. Реімбурсація інсулінів під управлінням Національної служби здоров’я України (НСЗУ) здійснюватиметься з 1 жовтня 2020 р. У планах щодо розширення програми — препарати для лікування пацієнтів після інсульту, а також після інфаркту в амбулаторних умовах.

Варто зазначити, що наказом МОЗ України від 13.02.2020 р. № 316 затверджено Реєстр лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, станом на 7 лютого 2020 р. (див. с. 12–14). Реєстр містить 257 позицій лікарських засобів, з яких 73 — препарати, вартість яких відшкодовується повністю. Як і раніше, аптекам та аптечним пунктам дозволятиметься протягом 30 календарних днів завершити реалізацію закуплених до 13.02.2020 р. лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, відповідно до цін та в порядку, що діяли до дати затвердження МОЗ оновленого Реєстру.

Також очікується, що у 2020 р. ДП «Медичні закупівлі України» візьме на себе функцію закупівельника. У той же час можливість закупівлі через міжнародні організації залишається до 2022 р. Очікується, що це підприємство освоюватиме такі напрямки, як централізовані закупівлі ліків та медичних виробів, закупівлі в межах спеціальних регіональних режимів, надання закупівельних послуг для регіональних замовників, а також підтримка МОЗ України в адмініструванні закупівель через міжнародні організації.

В обговоренні регуляторних змін взяли участь Микола Орлов, партнер ЮК «ОМП», Дмитро Алешко, партнер ЮК «Правовий альянс», Олександр Комаріда, генеральний директор Фармацевтичного директорату МОЗ України, Арсен Жумаділов, генеральний директор ДП «Медичні закупівлі України», Ірина Ліштаба, експерт з реімбурсації відділу роботи з аптеками НСЗУ, Олександр Юсупов, заступник директора департаменту — начальник відділу контролю дотримання Ліцензійних умов з імпорту лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. До дискусії приєдналися Наталя Цимбалюк, генеральний директор страхової організації «Smart ISP», Павло Харчик, президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів», директор ТОВ «Калина медична виробнича компанія», Володимир Руденко, директор ГС «Аптечна професійна асоціація України» (АПАУ), та В. Ігнатов.

еHEALTH: ВІД ЕЛЕКТРОННОГО РЕЦЕПТА ДО ЕЛЕКТРОННОЇ КАРТИ ПАЦІЄНТА

«Цього року на нас чекає повноцінне та обов’язкове ведення лікарями первинної ланки електронних медичних записів при кожному прийомі пацієнта», — зазначив Андрій Заяць, президент асоціації eHealth. Ці записи потраплятимуть у центральний компонент. Відповідно, набагато ближче до реальності стане доступність великих масивів даних щодо «первинки»: причина звернення, попередній діагноз, направлення до вузькопрофільного спеціаліста, призначення, електронні рецепти. Що готує новий етап трансформації системи охорони здоров’я та чи готові заклади вторинної ланки до 1 квітня 2020 р. — на такі нагальні запитання відповідав А. Заяць.

ФАРММАРКЕТИНГ

Другий день форуму розпочався з обговорення ключових трендів промоційної активності в Україні. Учасники блоку детально розібрали різні канали просування та відзначили, що наразі мультиканальний маркетинг (МСМ) — ключовий тренд просування препаратів. При цьому учасники зробили акцент на активному розвитку digital-каналів промоції та засобів віддаленої комунікації. У той же час традиційні канали комунікації не втрачають актуальності.

Окрім того, звернули увагу на активний розвиток такого каналу просування, як інтернет, який є комунікаційним майданчиком для всіх цільових аудиторій та дозволяє комунікувати не лише зі спеціалістами охорони здоров’я, а й безпосередньо зі споживачем. При цьому варто розуміти, що шукає споживач та якими ресурсами користується. Також важливо постійно підлаштовуватися під потреби споживача та вимірювати й аналізувати кожен крок.

В обговоренні питань промоції та маркетингу взяли участь Сергій Орлик, екcперт фармацевтичного ринку, Інна Ягнюк, керівник проєкту промоційної активності компанії «Проксіма Ресерч», Сергій Ільницький, директор тренінгового агентства «Малес», Марина Костроміна, директор підрозділів медіа- та інтернет-досліджень Kantar TNS, Артур Ротарь, керівник регіональної служби КАМ компанії «Проксіма Рисерч», Анна Ніколаєва, медіадиректор Havas Digital Kyiv, Андрій Партика, директор компанії «Оушен Медіа». Ігор Огороднійчук, партнер ЮК «ОМП», представив промотенденції 2020 р. з юридичної точки зору.

КРЕАТИВ ТА ТВОРЧІСТЬ У ПРОМОЦІЇ

Важливо не просто активно промотувати свої препарати через різноманітні канали, а й вміти виділити свій бренд серед інших. Сьогодні середньостатистичний споживач отримує більше 5000 повідомлень через різні канали, а тому виділитися на їх фоні не так просто. Креативний підхід надає можливість донести переваги продукту через емоції. При цьому важливо доносити інформацію простою мовою, яка зрозуміла споживачу та легко запам’ятовується. Ефективний креатив — це система, яка складається зі стратегії, ідеї та реалізації. І дуже важлива синергія цих елементів.

Також учасники панелі представили інструменти, які дозволяють щвидко оцінити ефект від маркетингової кампанії в режимі реального часу, виділити фактори, які впливають на хід кампанії, та своєчасно внести відповідні корективи.

При створенні креативного контенту важливо розуміти, на яку вікову групу він розрахований, адже вподобання споживачів різних вікових груп суттєво відрізняються.

У ході даного блоку учасники, серед яких Віталій Капустян, Creative Head TWIGA Digital Ukraine, Світлана Степаненко, генеральний директор TWIGA GROUP Ukraine, Андрій Андрющенко, генеральний директор IPG Media Brands Ukraine, Оксана Марусич, Head of Research Initiative Ukraine, Cергій Кузьменко, Strategic Director TWIGA Group Ukraine, Олена Самой­ленко, Managing Director Medinform Ukraine, Дмитро Мошаров, Managing Director Media First Ukraine та Максим Лазебник, генеральний директор Всеукраїнської рекламної коаліції, представили успішні кейси реалізації креативних ідей при просуванні фармацевтичних брендів.

ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ КВАРТАЛ

Останній блок форуму присвячувався питанню кадрів. Тенденції в політиці заробітних плат персоналу фармкомпаній свідчать, що в середньому по ринку зростання заробітної плати становить 9,4%. При цьому приріст кількості персоналу знаходиться на рівні 4%. Нинішнього року, за оцінками, лише третина компаній планує розширення штату. У той же час на ринку спостерігається дефіцит кваліфікованих кадрів. При цьому кадровий голод у сфері охорони здоров’я лише посилюватиметься. Основними причинами дефіциту кадрів є скорочення чисельності населення та трудова міграція. В таких умовах роботодавцям варто поступатися в деяких своїх вимогах до кандидатів.

Також зауважено, що в період змін дуже важливою є роль лідера, якому довіряють, та який може утримати співробітників. Слід не лише утримати співробітників, а й підвищити рівень залученості. Одним із інструментів для навчання та залученості співробітників є гейміфікація — внесення елементів гри та змагання.

Участь у цьому блоці взяли Андрій Анучин, директор спеціалізованого консалтингового агентства «Фарма Персонал», Надія Мишко, керівник проєкту JOB Morion, Світлана Куценко, HR-директор компанії «Тева Україна», та Дарья Езерська, тренінг-менеджер компанії Johnson&Johnson.

У найближчих номерах «Щотижневика АПТЕКА» ми детально розглянемо доповіді і ключові висновки експертів і спікерів, які прозвучали під час форуму.

За даними https://www.apteka.ua/article/533921